Захист свідків у Міжнародному кримінальному суді
Міжнародна група Global Rights Compliance підготувала тематичний огляд про захист і підтримку свідків. Зазначається, що міжнародний кримінальний суд має вживати всіх відповідних заходів, щоб гарантувати безпеку, здоров’я та психологічний комфорт потерпілих і свідків, а також захист їхньої гідності і права на приватність – особливо під час розслідування та обвинувачення у вчиненні злочинів. Спектр таких заходів досить широкий. Загалом їх можна розділити на три категорії: засоби захисту, особливі засоби та будь-які інші засоби захисту потерпілих і свідків. Засоби захисту – це заходи, спрямовані на те, щоб уберегти свідків і потерпілих від можливої шкоди. Особливі ж засоби – це заходи, спрямовані на забезпечення підтримки вразливих свідків під час надання свідчень у Міжнародному кримінальному суд і полегшення цього процесу.
На першому етапі своєї роботи представник «групи оперативного реагування» (тобто хтось, хто реагує на скоєння можливого міжнародного злочину для надання підтримки щодо розслідування чи інших питань) має у деталях розповісти свідкові, як саме планується забезпечення конфіденційність його (її) даних. Потім представник «групи оперативного реагування» має запитати свідка, чи він (вона) бажає свідчити під час подальших судових процесів. Відповідь свідка має бути задокументована. Якщо свідок повідомляє представника «групи оперативного реагування», що він (вона) має певні побоювання чи з будь-яких причин потребує допомоги, представник групи має докладно зафіксувати цей факт у відповідних показаннях свідка чи протоколі, складеному таким представником. Слід надати свідкові належні роз’яснення щодо таких заходів (також відомих як засоби захисту та особливі засоби, відповідно), щоб він (вона) міг (могла) зробити усвідомлений вибір стосовно розкриття своїх свідчень або згоди свідчити в Суді.
Міжнародний кримінальний суд може затребувати застосування засобів захисту щодо потерпілого, свідка чи будь-якої іншої особи, щоб захистити його (її) від ризиків, спричинених наданням свідчень під час проваджень у Міжнародному кримінальному суді. Суд може затребувати застосування таких засобів за запитом Прокурора Міжнародного кримінального суду, сторони захисту, свідка чи потерпілого (або його (її) законного представника), або ж за власною ініціативою, провівши консультації із Групою з надання допомоги потерпілим і свідкам, створеної у складі Секретаріату. Вимога забезпечення конфіденційності також стосується певних документів. Прокурор Міжнародного кримінального суду застосовує засоби захисту щодо своїх свідків або подає відповідний запит на етапі розслідування та обвинувачення. Прокурор Міжнародного кримінального суду має подати запит щодо застосування засобів захисту з боку Суду відповідно до встановленої процедури (за винятком випадків, коли Прокурор Суду має намір застосувати стандартні «повсякденні» засоби захисту, такі як забезпечення конфіденційності, які застосовуються без звернення до Суду). Конкретної встановленої процедури визначення осіб «у групі ризику» немає. МКС висловив думку, що засоби в Суді мають застосовуватися лише у виняткових випадках і після проведення індивідуальної перевірки наявності потреби в них (з огляду на об’єктивно обґрунтований ризик) та їх пропорційності щодо прав обвинуваченого. Таким чином, можна розглядати вимогу щодо об’єктивних доказів, а не лише наявності суб’єктивних побоювань або підозр, щоб довести, що свідкові справді загрожує небезпека. Щоб з’ясувати, чи потрібно вдатися до таких заходів, Прокурор Міжнародного кримінального суду вивчає ризики, пов’язані з індивідуальними обставинами свідка, такими як характер показань, включно з умовами, в яких перебуває така особа. Група з надання допомоги потерпілим і свідкам виконує у цьому процесі окрему функцію: Прокурор Міжнародного кримінального суду відповідає за рішення щодо застосування засобів захисту чи подання відповідного запиту, а Група з надання допомоги потерпілим і свідкам забезпечує реалізацію таких заходів. Група з надання допомоги потерпілим і свідкам зберігає нейтралітет, надаючи аналогічні послуги стороні обвинувачення, захисту, а також законним представникам потерпілих. Підставою для надання послуг Групою з надання допомоги потерпілим і свідкам є звернення чи запит Прокурора Міжнародного кримінального суду (зокрема щодо долучення особи до програми переселення), сторони захисту чи інших осіб. Будь-яка зі сторін може звернутися до Суду для застосування засобів захисту, який ухвалює у цьому разі остаточне рішення.
Конкретного встановленого переліку заходів, що можуть бути вжиті перед судовим розглядом, немає. Однак такі заходи охоплюватимуть контроль над інформаційними потоками, розкриттям інформації та забезпеченням конфіденційності. Суд застосовує, зокрема, такі засоби захисту: вилучення із судових матеріалів із відкритим доступом імені потерпілого, свідка чи іншої особи, який (яка) зазнає ризику внаслідок надання свідчень, а також будь-яких відомостей, що дають змогу ідентифікувати таких осіб; наказ щодо заборони розкриття відповідної інформації стороннім особам з боку будь-якого учасника судового процесу; наказ щодо надання свідчень за допомогою електронних чи інших засобів (включно із пристроями для зміни зображення чи голосу свідка); наказ щодо використання псевдоніма протягом усього судового процесу; слухання справи в закритому судовому засіданні.
Інші можливі заходи, спрямовані на захист потерпілих і свідків, охоплюють: забезпечення відсутності опублікування будь-якої інформації, що може поставити під загрозу охорону безпеки чи безпеку потерпілих і свідків, у жодних засобах масової інформації, аудіо- чи відеозаписах або розшифруванні стенограми слухання справи у відкритому судовому засіданні; обмеження доступу до інформаційних видань; обмеження спілкування затриманої особи; захист процесу обміну інформацію з потерпілими та свідками.
За реалізацію «Програми захисту свідків» Міжнародного кримінального суду і переселення потерпілих і свідків (як складову можливих засобів захисту) відповідає Секретаріат Суду. Такі кроки залежать від співробітництва держав-учасниць Римського статуту. Запит до Групи з надання допомоги потерпілим і свідкам на долучення особи до цієї програми може подати Прокурор Міжнародного кримінального суду «або судовий представник» (тобто представник потерпілого чи сторони захисту). Після подання такого запиту Група з надання допомоги потерпілим і свідкам вивчить надану інформацію. Буде проведено поглиблене опитування свідка та членів його (її) сім’ї. Крім того, Група з надання допомоги потерпілим і свідкам проаналізує всі відомості, доступні для неї. З огляду на вплив цього кроку на життя особи переселення потерпілих і свідків слід розглядати як винятковий захід, що застосовується лише за відсутності іншого виходу. Міжнародний кримінальний суд заборонив Прокурору застосовувати переселення потерпілих або свідків як запобіжного заходу (за винятком надзвичайних обставин – наявність серйозної загрози заподіяння неминучої шкоди потерпілому чи свідкові).
Прокурор Міжнародного кримінального суду, сторона захисту, свідки чи потерпілі можуть подати до Суду запит на проведення відповідних заходів, щоб полегшити процес надання свідчень для травмованого свідка чи потерпілого, дитини, особи похилого віку чи жертви сексуального насильства (або ж Суд за власною ініціативою, провівши консультації із Групою з надання допомоги потерпілим і свідкам, може застосувати такі засоби). Для захисту осіб, щодо яких можуть бути застосовані особливі засоби, «групи оперативного реагування» (особи, що першими документують або проводять розслідування) мають право наполягати на забезпеченні конфіденційності з боку Прокурора Міжнародного кримінального суду, якщо Міжнародний кримінальний суд затребує розкриття інформації з обмеженим доступом, включно з іменами потерпілих та іншими критичними відомостями. Прокурор Міжнародного кримінального суду може погодитися не розкривати (незалежно від етапу провадження) інформації стосовно документів чи даних, які вона (Прокурор Міжнародного кримінального суду) отримала на умовах конфіденційності і лише з метою надання нових доказів (за винятком випадків, коли особа, що надала таку інформацію, погодилася на її розкриття). Однак згідно з висновком Апеляційної палати МКС (справа Лубанга) застосування цього положення не відповідатиме встановленим вимогам, якщо наслідком такої угоди стане значний обсяг виправдувальних доказів, що мають бути надані стороні захисту відповідно до встановленої процедури. Крім того, якщо Прокурор Міжнародного кримінального суду таки долучає конфіденційні матеріали до доказів у справі, Судова палата не може ні затребувати надання додаткових доказів, отриманих від такої особи, ні викликати таку особу як свідка. Якщо на думку представника «групи оперативного реагування», свідок є вразливим, такі працівники мають повідомити про це Прокурора Міжнародного кримінального суду під час надання інформації про докази. Свідка вважають вразливим, якщо надання свідчень стає для нього (неї) причиною підвищеного ризику психологічної травми, та (або) якщо в нього (неї) є психологічні або фізичні проблеми, що негативно впливають на його (її) здатність свідчити в Суді. Перелік факторів встановлення такої вразливості не є вичерпним. Однак такими факторами можна вважати, зокрема, вік свідка (якщо це діти чи особи похилого віку), інвалідність, психічні захворювання, або ж фактори, пов’язані з болісним характером злочинів. Якщо про вразливість свідка стає відомо після того, як представник «групи оперативного реагування» повідомив Прокурора Міжнародного кримінального суду про докази, які може надати ця особа, такі працівники мають негайно повідомити про це Прокурора Міжнародного кримінального суду, щоб у співпраці з Групою з надання допомоги потерпілим і свідкам можна було вжити потрібних заходів для підтримки вразливого свідка.
Суд може на власний розсуд визначати, які спеціальні заходи будуть належними для підтримки вразливої особи в разі надання свідчень. Такі заходи охоплюватимуть: надання дозволу на супровід свідка в Суді з боку помічника, члена його (її) сім’ї, психолога чи іншої особи (наприклад, представника Групи з надання допомоги потерпілим і свідкам); забезпечення умов, за яких свідок не зможе побачити обвинуваченого під час судового процесу; контроль над процесом опитування свідка для забезпечення належного рівня обережності.
Таким чином, забезпеченню захисту свідків Міжнародний кримінальний суд у своїй діяльності відповідно до встановленої процедури приділяє значну увагу, що сприяє забезпеченню безпеки учасників процесу.
